Маска підмережі
IP-адреса складається з двох логічних частин:
- адреса мережі (Network ID);
- адреса вузла або пристрою (Host ID).
Маска підмережі визначає, яка частина IP-адреси належить мережі, а яка — конкретному пристрою. Саме завдяки масці комп'ютер може визначити, чи знаходиться інший пристрій у тій самій локальній мережі, чи для зв'язку необхідно використовувати маршрутизатор.
Приклад маски підмережі
Найпоширеніша маска:
255.255.255.0
У двійковому вигляді вона має вигляд:
11111111.11111111.11111111.00000000
Біти, що дорівнюють 1, визначають мережеву частину адреси. Біти, що дорівнюють 0, визначають адресу вузла.
Як визначається адреса мережі?
Нехай IP-адреса має вигляд:
192.168.1.15
У двійковому вигляді:
11000000.10101000.00000001.00001111
Маска:
11111111.11111111.11111111.00000000
До IP-адреси застосовується побітова операція AND.
11000000.10101000.00000001.00001111
11111111.11111111.11111111.00000000
-----------------------------------
11000000.10101000.00000001.00000000
Отримуємо адресу мережі:
192.168.1.0
Що означає запис /24?
Запис
192.168.1.15/24
називається CIDR-нотацією. Число після символу "/" означає кількість одиничних бітів у масці підмережі.
Наприклад:
/24 = 11111111.11111111.11111111.00000000
= 255.255.255.0
Інші поширені приклади:
/8 = 255.0.0.0
/16 = 255.255.0.0
/24 = 255.255.255.0
/25 = 255.255.255.128
/30 = 255.255.255.252
Скільки пристроїв може містити підмережа?
IPv4-адреса містить 32 біти. Якщо маска має довжину /24, то для адрес пристроїв залишається:
32 - 24 = 8 біт
Кількість можливих адрес:
2^8 = 256
Із них дві адреси службові:
- адреса мережі;
- широкомовна (broadcast) адреса.
Отже, доступно:
256 - 2 = 254 пристрої
Для інших масок:
| Маска | Кількість адрес для пристроїв |
|---|---|
| /30 | 2 |
| /29 | 6 |
| /28 | 14 |
| /27 | 30 |
| /24 | 254 |
| /16 | 65534 |
Маска підмережі не визначає, чи є IP-адреса приватною (локальною) або публічною (глобальною). Вона лише визначає межу між адресою мережі та адресою пристрою.
Тип IP-адреси визначається її належністю до певного діапазону.
Приватні (локальні) діапазони IPv4:
10.0.0.0/8
172.16.0.0/12
192.168.0.0/16
Наприклад:
192.168.1.15/24
це приватна IP-адреса, оскільки вона належить діапазону
192.168.0.0/16.
А адреси
8.8.8.8
1.1.1.1
є публічними та можуть маршрутизуватися через Інтернет.
Використання різних масок підмережі
На перший погляд може здатися, що завжди вигідніше використовувати маску /16, адже вона дозволяє підключити понад 65 тисяч пристроїв. Проте великі підмережі мають недоліки.
- Збільшується широкомовний (broadcast) трафік.
- Ускладнюється адміністрування мережі.
- Складніше забезпечити безпеку між різними підрозділами.
- Важче локалізувати несправності.
Тому великі організації зазвичай поділяють мережу на декілька менших підмереж. Наприклад:
192.168.10.0/24 — бухгалтерія
192.168.20.0/24 — відділ продажів
192.168.30.0/24 — ІТ-відділ
192.168.40.0/24 — сервери
192.168.50.0/24 — гостьова Wi-Fi мережа
Маска /30 використовується для з'єднання двох маршрутизаторів або інших мережевих пристроїв, коли достатньо лише двох IP-адрес.
10.0.0.0/30
10.0.0.0 — адреса мережі
10.0.0.1 — Router A
10.0.0.2 — Router B
10.0.0.3 — broadcast
Таким чином не витрачаються зайві IP-адреси.
VLAN
У сучасних мережах підмережа майже не залежить від фізичного розташування пристроїв. Комп'ютери одного відділу можуть знаходитися на різних поверхах або навіть у різних будівлях і при цьому належати до однієї локальної мережі.
Це забезпечується технологією VLAN (Virtual LAN), яка дозволяє створювати логічні мережі незалежно від фізичної топології.
VLAN (Virtual Local Area Network) — це технологія другого рівня моделі OSI, яка дозволяє розділити один фізичний комутатор на декілька незалежних логічних мереж.
Наприклад:
Port 1 - VLAN 10
Port 2 - VLAN 10
Port 3 - VLAN 20
Port 4 - VLAN 20
Port 5 - VLAN 30
Port 6 - VLAN 30
Пристрої з різних VLAN не можуть обмінюватися кадрами Ethernet без маршрутизатора або комутатора третього рівня.
Комутатори можуть бути з'єднані спеціальними trunk-з'єднаннями, які передають трафік одразу багатьох VLAN. Для цього використовується стандарт IEEE 802.1Q, що додає до Ethernet-кадрів спеціальний тег із номером VLAN.
Завдяки цьому пристрої, розташовані на різних поверхах або навіть у різних будівлях, можуть належати до однієї логічної локальної мережі.
Коментарі
Дописати коментар