Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з липень, 2026

Права доступу до файлів і папок у Linux

Однією з ключових особливостей Linux є гнучка система керування правами доступу. Вона дозволяє визначити, хто може переглядати, змінювати або запускати файли й каталоги. Завдяки цьому можна підвищити безпеку системи та уникнути випадкового пошкодження важливих даних. Основні типи прав Для кожного файлу або каталогу існують три базові права: r (read) — читання файлу або перегляд вмісту каталогу. w (write) — зміна файлу або створення й видалення елементів у каталозі. x (execute) — запуск виконуваного файлу або можливість перейти до каталогу. Ці права задаються окремо для трьох категорій користувачів: u (user) — власник файлу. g (group) — група користувачів. o (others) — усі інші користувачі. Перегляд прав доступу Переглянути права можна за допомогою команди ls -l : ls -l Приклад результату: -rwxr-xr-- 1 user developers 2048 Jul 31 12:00 script.sh Перший символ показує тип об'єкта ( - — файл, d — каталог), а наступні д...

Робота Spring-застосунку через Tor

Якщо потрібно виконувати HTTP-запити через мережу Tor із Java-застосунку, найкраще використовувати окремий системний сервіс Tor, а не Tor Browser. Системний Tor працює у фоновому режимі, підтримує SOCKS-проксі, ControlPort та дозволяє програмно змінювати IP-адресу за допомогою команди SIGNAL NEWNYM . У цій інструкції розглянемо встановлення Tor на Ubuntu, налаштування SOCKS-проксі та інтеграцію зі Spring Boot через RestTemplate . Встановлення Tor Оновіть список пакетів та встановіть Tor: sudo apt update sudo apt install tor Переконайтеся, що сервіс працює: systemctl status tor Якщо сервіс не запущений: sudo systemctl start tor sudo systemctl enable tor Налаштування Tor Основний файл конфігурації знаходиться за адресою: /etc/tor/torrc Додайте до нього наступні параметри: # SOCKS-проксі SocksPort 9052 # Порт керування ControlPort 9051 # Використовуємо пароль CookieAuthentication 0 HashedControlPassword 16:XXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXXX У...

DatabaseClient в WebFlux

DatabaseClient у Spring WebFlux DatabaseClient — це низькорівневий реактивний API для роботи з реляційними базами даних у Spring WebFlux. Він входить до складу Spring Data R2DBC та дозволяє виконувати SQL-запити без використання блокуючого JDBC. Якщо JdbcTemplate є стандартним рішенням для Spring MVC, то DatabaseClient виконує аналогічну роль у реактивному стеку. Він надає простий спосіб виконання SQL-запитів, прив'язки параметрів та перетворення результатів у Java-об'єкти. DatabaseClient працює поверх драйвера R2DBC і повертає реактивні типи Mono<T> та Flux<T> , що дозволяє повністю зберігати неблокуючу модель виконання. DatabaseClient добре підходить у таких випадках: необхідно виконувати власні SQL-запити; потрібен повний контроль над SQL; проєкт використовує Spring WebFlux та R2DBC; запити занадто складні для похідних методів Repository; необхідно отримувати лише окремі поля, а не цілі сутності; потрібно виконувати JOIN, агрегатні функції або...

IP-адреси

Маска підмережі IP-адреса складається з двох логічних частин: адреса мережі (Network ID); адреса вузла або пристрою (Host ID). Маска підмережі визначає, яка частина IP-адреси належить мережі, а яка — конкретному пристрою. Саме завдяки масці комп'ютер може визначити, чи знаходиться інший пристрій у тій самій локальній мережі, чи для зв'язку необхідно використовувати маршрутизатор. Приклад маски підмережі Найпоширеніша маска: 255.255.255.0 У двійковому вигляді вона має вигляд: 11111111.11111111.11111111.00000000 Біти, що дорівнюють 1 , визначають мережеву частину адреси. Біти, що дорівнюють 0 , визначають адресу вузла. Як визначається адреса мережі? Нехай IP-адреса має вигляд: 192.168.1.15 У двійковому вигляді: 11000000.10101000.00000001.00001111 Маска: 11111111.11111111.11111111.00000000 До IP-адреси застосовується побітова операція AND. 11000000.10101000.00000001.00001111 11111111.11111111.11111111.00000000 --------------------...