Перейти до основного вмісту

ООП у TypeScript

Короткий вступ

TypeScript додає статичну типізацію поверх JavaScript і підтримує класичні концепти ООП: класи, успадкування, інтерфейси, інкапсуляцію, поліморфізм та абстракції. Нижче — практичні приклади та пояснення.

Класи — декларація, конструктор, властивості та методи

class Person {
  public name: string;
  private age: number;
  protected email?: string; // необов’язкове
  static species = 'Homo sapiens';

  constructor(name: string, age: number, email?: string) {
    this.name = name;
    this.age = age;
    this.email = email;
  }

  public greet(): string {
    return `Hi, I'm ${this.name}.`;
  }

  private getBirthYear(currentYear: number): number {
    return currentYear - this.age;
  }
}

const p = new Person('Ivan', 30, 'ivan@example.com');
console.log(p.greet());
// console.log(p.age); // помилка: 'age' приватне
console.log(Person.species);

Успадкування і перевизначення (extends, super)

class Employee extends Person {
  constructor(name: string, age: number, public position: string) {
    super(name, age);
  }

  // Перевизначення методу
  public greet(): string {
    return `${super.greet()} I work as ${this.position}.`;
  }
}

const e = new Employee('Olena', 28, 'Backend Developer');
console.log(e.greet());

Access modifiers: public, private, protected, readonly

public — доступно скрізь; private — лише в межах класу; protected — в межах класу і підкласів; readonly — доступне лише для читання після ініціалізації.

class Config {
  constructor(public readonly env: string, private secret: string) {}
}

const cfg = new Config('production', 's3cr3t');
// cfg.env = 'dev'; // помилка: readonly

Інтерфейси (interface) — контракти для об'єктів і класів

Інтерфейси описують форму об'єкта або класу. Клас може реалізовувати інтерфейс через implements.

interface Serializable {
  serialize(): string;
}

class User implements Serializable {
  constructor(public id: number, public name: string) {}

  serialize(): string {
    return JSON.stringify({ id: this.id, name: this.name });
  }
}

Типи (type aliases) — гнучкіші, ніж інтерфейси

type дозволяє створювати псевдоніми типів, об'єднання, перетини тощо.

type ID = string | number;

type ApiResponse = {
  data: T;
  error?: string;
};

const r: ApiResponse<User> = { data: new User(1, 'Taras') };

Інтерфейс vs Type — коли що використовувати

  • Використовуйте interface для опису публічного API об'єктів та класів (легко розширювати).
  • Використовуйте type для складних аліасів, уніонів, перетинів або для типів, які не описують об'єкти.

Абстрактні класи (abstract) — часткова реалізація

Абстрактний клас може мати частково реалізовані методи та абстрактні методи, які потрібно реалізувати у підкласах.

abstract class Repository {
  abstract getById(id: ID): T | null;

  save(entity: T): void {
    // загальна логіка збереження
    console.log('saving...', entity);
  }
}

class UserRepository extends Repository<User> {
  getById(id: ID): User | null {
    // логіка пошуку
    return new User(Number(id), 'Demo');
  }
}

Поліморфізм — однаковий інтерфейс, різні реалізації

function printSerializable(obj: Serializable) {
  console.log(obj.serialize());
}

const user = new User(2, 'Nastia');
printSerializable(user);
// Можемо передати будь-який об'єкт, що реалізує Serializable

Generics — узагальнені типи

Generics (узагальнення) дозволяють писати код, який працює з різними типами.

class Box<T> {
  constructor(public value: T) {}
  get(): T { return this.value; }
}

const numBox = new Box<number>(123);
const strBox = new Box<string>('hello');

Enum

enum у TypeScript — це спосіб оголосити набір іменованих констант. Вони допомагають зробити код більш читабельним та захищеним від помилок, замінюючи "магічні рядки" або "числові коди" зрозумілими іменами.

Числові enum (Numeric enums)
enum Direction {
  Up,       // 0
  Down,     // 1
  Left,     // 2
  Right     // 3
}

const move: Direction = Direction.Left;
console.log(move);        // 2
console.log(Direction[2]); // "Left"
Рядкові enum (String enums)
enum Status {
  Pending = "PENDING",
  InProgress = "IN_PROGRESS",
  Done = "DONE"
}

function printStatus(s: Status) {
  console.log(`Status: ${s}`);
}

printStatus(Status.InProgress); // Status: IN_PROGRESS
Гетерогенні enum (змішані значення)
enum Mixed {
  No = 0,
  Yes = "YES"
}

console.log(Mixed.No);   // 0
console.log(Mixed.Yes);  // "YES"
Const enum (оптимізація компіляції)

const enum замінюється на значення під час компіляції, не створюючи додатковий об’єкт у JS. Це зменшує накладні витрати, але не дозволяє робити reverse mapping.

const enum LogLevel {
  Info,
  Warn,
  Error
}

const level = LogLevel.Warn;
console.log(level); // 1
Порівняння з об’єктами

У нових проєктах замість enum часто рекомендують використовувати as const з об’єктами для кращої сумісності з JavaScript.

const Roles = {
  Admin: "ADMIN",
  User: "USER",
  Guest: "GUEST"
} as const;

type Role = typeof Roles[keyof typeof Roles];

function assignRole(r: Role) {
  console.log(`Assigned role: ${r}`);
}

assignRole(Roles.Admin);

enum у TypeScript корисний для опису обмежених наборів значень (стани, ролі, напрямки тощо). Проте в сучасних проєктах часто обирають об’єкти з as const, бо вони легші й простіші у взаємодії з JavaScript.

Інкапсуляція та модулі

За замовчуванням кожний файл — окремий модуль. Експортуйте лише те, що потрібно публічно, а внутрішнє тримайте приватним (не експортуйте).

// user-service.ts
class UserServiceInternal {
  // внутрішня логіка
  private helper() { /* ... */ }
}

export class UserService {
  // публічний API, який використовує внутрішню логіку
  private intern = new UserServiceInternal();
  find() { /* ... */ }
}

Практичний приклад: інтерфейс сервісу + інжекція залежностей

// repo.ts
export interface IUserRepo {
  findById(id: ID): Promise<User | null>;
}

export class UserRepo implements IUserRepo {
  async findById(id: ID) { return new User(Number(id), 'From DB'); }
}

// service.ts
import type { IUserRepo } from './repo';

export class UserService {
  constructor(private repo: IUserRepo) {}

  async getUser(id: ID) {
    return this.repo.findById(id);
  }
}

// app.ts
import { UserRepo } from './repo';
import { UserService } from './service';

const repo = new UserRepo();
const service = new UserService(repo);
service.getUser(1).then(u => console.log(u));

Поради для Java-розробників

  • TypeScript-класи дуже схожі на Java-класи — конструкції знайомі, але синтаксис дещо інший.
  • Використовуйте інтерфейси для контрактів і type для складних типових виразів.
  • При побудові архітектури застосовуйте ті самі принципи SOLID, що й у Java.
  • Пам'ятайте, що на рантаймі TypeScript перетворюється в JavaScript — модифікатори доступу (private) забезпечуються транслятором/TypeScript-інструментами, але не є такими ж "залізними", як у JVM.

TypeScript дає всі основні інструменти ООП, знайомі Java-розробникам, при цьому додає гнучкість JavaScript-екосистеми. Правильне використання класів, інтерфейсів, generics та модулів допоможе будувати підтримувану та різко типізовану архітектуру на Node.js.

Коментарі

Популярні публікації

Створення нового Elixir-проєкту

Для створення новго Elixir-проєкту можна використати команду mix new first_project --sup Зрозуміло, що Elixir має бути встановлений раніше. Пояснення команди: mix — це вбудований інструмент для управління проєктами в Elixir (аналог maven у Java чи npm у JavaScript ). new — підкоманда mix, яка створює новий проєкт. first_project — назва твого нового проєкту. Папка з цією назвою буде створена у поточному каталозі. --sup — опціональний прапорець, який додає шаблон структури з Supervision Tree. Це означає, що створений проєкт одразу буде мати структуру, яка підтримує супервізор (супервізор керує життєвим циклом процесів у системі, перезапускаючи їх при падінні). Щоб створити файл з тестом, можна запустити команду із директорії проєкту mix test Приблизний вигляд структури проєкту:

Шпаргалка по базових командах PostgreSQL

1. Підключення до PostgreSQL через командний рядок: psql -h <host> -p <port> -U <username> -d <database> 2. Підключення до бази без параметрів (якщо користувач і база мають однакове ім’я): psql 3. Показати список усіх баз даних: \l 4. Підключитися до іншої бази даних: \c <database_name> 5. Показати список таблиць у поточній базі: \dt 6. Показати всі об'єкти (таблиці, індекси, секвенції): \d 7. Показати таблиці з усіх схем: \dt *.* 8. Переглянути структуру конкретної таблиці: \d <table_name> 9. Виконати SQL-запит (приклад): SELECT * FROM users; 10. Вийти з psql: \q 11. Створити нову базу даних: CREATE DATABASE mydb; 12. Створити нову таблицю: CREATE TABLE users ( id SERIAL PRIMARY KEY, name TEXT NOT NULL, email TEXT UNIQUE ); 13. Додати новий запис: INSERT INTO users (name, email) VALUES ('Іван', 'ivan@example.com'); 14. Оновити дані в таблиці: UPDATE users SET name = 'Петро' WH...

Агрегати в DDD

Domain-Driven Design (DDD, предметно-орієнтоване проєктування) — це підхід до розробки програмного забезпечення, який зосереджується на моделюванні бізнес-логіки на основі реального домену (предметної області). Його запропонував Ерік Еванс у своїй книзі "Domain-Driven Design: Tackling Complexity in the Heart of Software". Основні принципи DDD Фокус на домені – головна увага приділяється предметній області, а не технічним деталям. Єдина мова (Ubiquitous Language) – розробники, бізнес-аналітики та інші учасники проєкту використовують спільну термінологію, щоб уникнути непорозумінь. Бізнес-логіка відокремлена від технічної реалізації – код моделюється так, щоб він чітко відображав реальний бізнес-процес. Основні концепції DDD Entity (Сутність) – об’єкт з унікальним ідентифікатором, що зберігається в системі (наприклад, Користувач, Замовлення). Value Object (Об’єкт-значення) – об’єкт, який не має унікального ідентифікатора та є незмінним (наприклад, Адреса або Гроші)...

Docker-compose для створення Postgresql бази даних

Docker Compose — це інструмент, який дозволяє визначати та запускати багатоконтейнерні Docker-застосунки. Замість того, щоб вручну запускати кожен контейнер із довгими командами docker run, docker-compose.yml надає простий спосіб описати всю архітектуру додатка у вигляді YAML-файлу. Це дозволяє легко створювати, запускати, зупиняти та масштабувати сервіси за допомогою однієї команди, що значно спрощує розробку, тестування та розгортання застосунків. Основні можливості Docker Compose включають: запуск кількох контейнерів одночасно, визначення мережі та спільних томів між контейнерами, налаштування змінних середовища та автоматичне підключення сервісів один до одного через імена сервісів. Він особливо корисний для локального середовища розробки, CI/CD-процесів і навіть невеликих продакшен-рішень, де потрібно швидко відтворити середовище для тестування або демонстрації. Мінімальний docker-compose.yml для локального використання PostgreSQL без збереження даних після видалення контейне...

Шпаргалка по запуску та збірці Spring Boot-проєктів

Maven + Spring Boot 1. Збірка проєкту (із завантаженням залежностей, компіляцією, запуском тестів та створенням артефакту) mvn clean install 2. Збірка артефакту без встановлення у локальний репозиторій mvn package 3. Збірка без тестів mvn clean package -DskipTests 4. Запуск Spring Boot-проєкту mvn spring-boot:run 5. Запуск із активним профілем Spring Boot mvn spring-boot:run -Dspring-boot.run.profiles=dev 6. Запуск із параметрами mvn spring-boot:run -Dspring-boot.run.arguments="--server.port=8081 --spring.profiles.active=prod" 7. Запуск з jar-файлу java -jar target/your-app-name.jar 8. Запуск тестів mvn test 9. Запуск, якщо pom.xml у підкаталозі mvn -f шлях/до/pom.xml spring-boot:run 10. Запуск із Maven-профілем (не плутати з Spring Boot профілем) mvn clean install -P dev Gradle + Spring Boot 1. Збірка проєкту (з компіляцією, тестами та створенням jar) ...