Перейти до основного вмісту

Встановлення PostgreSQL на Ubuntu-сервер

Встановлення

Оновлюємо пакети та встановлюємо PostgreSQL:


sudo apt update
sudo apt install -y postgresql postgresql-contrib

Перевіряємо статус сервісу:


sudo systemctl status postgresql

Якщо PostgreSQL не запущений, запустимо його:


sudo systemctl start postgresql
sudo systemctl enable postgresql

Налаштування безпеки

Зміна пароля:


sudo -u postgres psql

У консолі PostgreSQL:


ALTER USER postgres PASSWORD 'міцний_пароль';
\q

\q - вихід з консолі. Список основних команд для роботи з PostgreSQL можна переглянути за посиланням.

За замовчуванням PostgreSQL слухає localhost (127.0.0.1). Щоб дозволити доступ із зовнішніх машин, редагуємо конфігурацію:


sudo nano /etc/postgresql/17/main/postgresql.conf
(замість 17 вкажи версію PostgreSQL, яку встановлено)

Шукаємо рядок:


#listen_addresses = 'localhost'
та замінюємо на

listen_addresses = '*'

Зберігаємо (Ctrl + X, Y, Enter).

Тепер редагуємо pg_hba.conf:


sudo nano /etc/postgresql/17/main/pg_hba.conf

Додаємо в кінець:


host    all             all             0.0.0.0/0               md5
host    all             all             ::/0                    md5

Перезапускаємо PostgreSQL:


sudo systemctl restart postgresql

Створення нового користувача та бази даних

Входимо в консоль:


sudo -u postgres psql

Стоврення користувача:


CREATE USER myuser WITH PASSWORD 'надійний_пароль';
ALTER USER myuser WITH CREATEDB CREATEROLE;

Створення бази даних:


CREATE DATABASE mydb OWNER myuser;

Відкриття порту 5432

iptables є стандартним інструментом для керування мережевими правилами в Linux.

Відкрити порт 5432 для всіх:


sudo iptables -A INPUT -p tcp --dport 5432 -j ACCEPT

Відкрити порт 5432 тільки для конкретного IP (наприклад, 192.168.1.100):


sudo iptables -A INPUT -p tcp -s 192.168.1.100 --dport 5432 -j ACCEPT

Збереження правил, щоб вони не зникли після перезавантаження:


sudo apt install iptables-persistent -y
sudo netfilter-persistent save

Перевірити поточні правила:


sudo iptables -L -n -v

Якщо використовується UFW (Uncomplicated Firewall), відкриваємо порт:


sudo ufw allow 5432/tcp
sudo ufw reload 

Перевірка статусу:


sudo ufw status

Про встановлення PostgreSQL на Docker можна почитати в цьому посту

Коментарі

Популярні публікації

Шпаргалка по базових командах PostgreSQL

1. Підключення до PostgreSQL через командний рядок: psql -h <host> -p <port> -U <username> -d <database> 2. Підключення до бази без параметрів (якщо користувач і база мають однакове ім’я): psql 3. Показати список усіх баз даних: \l 4. Підключитися до іншої бази даних: \c <database_name> 5. Показати список таблиць у поточній базі: \dt 6. Показати всі об'єкти (таблиці, індекси, секвенції): \d 7. Показати таблиці з усіх схем: \dt *.* 8. Переглянути структуру конкретної таблиці: \d <table_name> 9. Виконати SQL-запит (приклад): SELECT * FROM users; 10. Вийти з psql: \q 11. Створити нову базу даних: CREATE DATABASE mydb; 12. Створити нову таблицю: CREATE TABLE users ( id SERIAL PRIMARY KEY, name TEXT NOT NULL, email TEXT UNIQUE ); 13. Додати новий запис: INSERT INTO users (name, email) VALUES ('Іван', 'ivan@example.com'); 14. Оновити дані в таблиці: UPDATE users SET name = 'Петро' WH...

Основи GLSL

Що таке GLSL? GLSL (OpenGL Shading Language) – мова програмування шейдерів для OpenGL. Використовується для написання vertex, fragment, geometry та інших шейдерів, що працюють на GPU. Оголошення версії #version 330 core Вказує версію GLSL. Наприклад, 330 core відповідає OpenGL 3.3. Вхідні та вихідні змінні layout(location=0) in vec3 aPos; layout(location=1) in vec3 aNormal; out vec3 FragPos; in – вхідні атрибути (vertex shader). out – вихідні змінні (vertex shader) або фінальний колір (fragment shader). Основні типи даних float, int, bool vec2, vec3, vec4 mat2, mat3, mat4 sampler2D (текстури) Тип Опис Приклади використання vec2 Двокомпонентний вектор з типом float. - Текстурні координати (UV) - 2D позиції - Швидкість у 2D vec3 Трикомпонентний вектор з типом float. - Координати позицій у 3D - Нормалі - Колір у форматі RGB vec4 Чотирикомпо...

Атоми в мові програмування Elixir

Атоми в Elixir Атоми є фундаментальною концепцією в Elixir , що відіграє ключову роль у створенні надійних та масштабованих систем. В Elixir це специфічний тип даних, який є константою , незмінною , ідентифікованою за своїм ім'ям . Отже, атом в Elixir — це іменована константа, що представляє себе. Уявіть, що ви даєте унікальне ім'я певній речі, і це ім'я завжди посилається саме на цю річ, і ніколи на щось інше. Наприклад, атом :ok завжди буде означати саме успішне завершення операції, а не якесь інше значення. Технічно, атоми є похідними від чисел . Кожен унікальний атом зберігається у таблиці атомів, і йому присвоюється унікальний цілочисельний ідентифікатор. Це робить їх надзвичайно ефективними для порівняння: замість порівняння рядків (що є повільною операцією), Elixir порівнює цілочисельні ідентифікатори. Переваги та особливості використання атомів Переваги атомів: Ефективність. Завдяки своєму числовому представленню, порівняння атомів є дуже швидким. Це осо...

Прості типи даних в Elixir

Мова Elixir має низку простих (примітивних) типів даних, які часто використовуються в повсякденному програмуванні. Числа Elixir підтримує цілі (integer) та дійсні числа (float). # Цілі числа a = 42 b = -7 # Дійсні числа c = 3.14 d = -0.001 Булеві значення Elixir має два булевих значення: true та false . x = true y = false z = x and y # false Атоми Атоми — це константи з іменем, що починається з двокрапки. Вони широко використовуються, наприклад, для імен параметрів або станів. :ok :error :running :elixir_is_fun Рядки Рядки в Elixir — це двійкові дані з кодуванням UTF-8, оголошуються в подвійних лапках. name = "Pavlo" greeting = "Привіт, #{name}!" Nil Nil — це спеціальне значення, що позначає "відсутність значення". value = nil is_nil(value) # true Бінарні дані та байти Бінарні дані оголошуються в подвійних лапках або як бінарні літерали. string = "Привіт" # це рядок, але також бінарні дані binary = ...