Перейти до основного вмісту

Прості типи даних в Elixir

Мова Elixir має низку простих (примітивних) типів даних, які часто використовуються в повсякденному програмуванні.

Числа

Elixir підтримує цілі (integer) та дійсні числа (float).

# Цілі числа
a = 42
b = -7

# Дійсні числа
c = 3.14
d = -0.001

Булеві значення

Elixir має два булевих значення: true та false.

x = true
y = false
z = x and y   # false

Атоми

Атоми — це константи з іменем, що починається з двокрапки. Вони широко використовуються, наприклад, для імен параметрів або станів.

:ok
:error
:running
:elixir_is_fun

Рядки

Рядки в Elixir — це двійкові дані з кодуванням UTF-8, оголошуються в подвійних лапках.

name = "Pavlo"
greeting = "Привіт, #{name}!"

Nil

Nil — це спеціальне значення, що позначає "відсутність значення".

value = nil
is_nil(value)  # true

Бінарні дані та байти

Бінарні дані оголошуються в подвійних лапках або як бінарні літерали.

string = "Привіт"           # це рядок, але також бінарні дані
binary = <<1, 2, 3>>        # явно заданий бінарний тип
byte = ?A                   # ASCII код символу 'A' -> 65

Це основні прості типи, які є базою для побудови складніших структур в Elixir.

Коментарі

Популярні публікації

Шпаргалка по базових командах PostgreSQL

1. Підключення до PostgreSQL через командний рядок: psql -h <host> -p <port> -U <username> -d <database> 2. Підключення до бази без параметрів (якщо користувач і база мають однакове ім’я): psql 3. Показати список усіх баз даних: \l 4. Підключитися до іншої бази даних: \c <database_name> 5. Показати список таблиць у поточній базі: \dt 6. Показати всі об'єкти (таблиці, індекси, секвенції): \d 7. Показати таблиці з усіх схем: \dt *.* 8. Переглянути структуру конкретної таблиці: \d <table_name> 9. Виконати SQL-запит (приклад): SELECT * FROM users; 10. Вийти з psql: \q 11. Створити нову базу даних: CREATE DATABASE mydb; 12. Створити нову таблицю: CREATE TABLE users ( id SERIAL PRIMARY KEY, name TEXT NOT NULL, email TEXT UNIQUE ); 13. Додати новий запис: INSERT INTO users (name, email) VALUES ('Іван', 'ivan@example.com'); 14. Оновити дані в таблиці: UPDATE users SET name = 'Петро' WH...

Основи GLSL

Що таке GLSL? GLSL (OpenGL Shading Language) – мова програмування шейдерів для OpenGL. Використовується для написання vertex, fragment, geometry та інших шейдерів, що працюють на GPU. Оголошення версії #version 330 core Вказує версію GLSL. Наприклад, 330 core відповідає OpenGL 3.3. Вхідні та вихідні змінні layout(location=0) in vec3 aPos; layout(location=1) in vec3 aNormal; out vec3 FragPos; in – вхідні атрибути (vertex shader). out – вихідні змінні (vertex shader) або фінальний колір (fragment shader). Основні типи даних float, int, bool vec2, vec3, vec4 mat2, mat3, mat4 sampler2D (текстури) Тип Опис Приклади використання vec2 Двокомпонентний вектор з типом float. - Текстурні координати (UV) - 2D позиції - Швидкість у 2D vec3 Трикомпонентний вектор з типом float. - Координати позицій у 3D - Нормалі - Колір у форматі RGB vec4 Чотирикомпо...

Атоми в мові програмування Elixir

Атоми в Elixir Атоми є фундаментальною концепцією в Elixir , що відіграє ключову роль у створенні надійних та масштабованих систем. В Elixir це специфічний тип даних, який є константою , незмінною , ідентифікованою за своїм ім'ям . Отже, атом в Elixir — це іменована константа, що представляє себе. Уявіть, що ви даєте унікальне ім'я певній речі, і це ім'я завжди посилається саме на цю річ, і ніколи на щось інше. Наприклад, атом :ok завжди буде означати саме успішне завершення операції, а не якесь інше значення. Технічно, атоми є похідними від чисел . Кожен унікальний атом зберігається у таблиці атомів, і йому присвоюється унікальний цілочисельний ідентифікатор. Це робить їх надзвичайно ефективними для порівняння: замість порівняння рядків (що є повільною операцією), Elixir порівнює цілочисельні ідентифікатори. Переваги та особливості використання атомів Переваги атомів: Ефективність. Завдяки своєму числовому представленню, порівняння атомів є дуже швидким. Це осо...

Встановлення PostgreSQL на Ubuntu-сервер

Встановлення Оновлюємо пакети та встановлюємо PostgreSQL: sudo apt update sudo apt install -y postgresql postgresql-contrib Перевіряємо статус сервісу: sudo systemctl status postgresql Якщо PostgreSQL не запущений, запустимо його: sudo systemctl start postgresql sudo systemctl enable postgresql Налаштування безпеки Зміна пароля: sudo -u postgres psql У консолі PostgreSQL: ALTER USER postgres PASSWORD 'міцний_пароль'; \q \q - вихід з консолі. Список основних команд для роботи з PostgreSQL можна переглянути за посиланням. За замовчуванням PostgreSQL слухає localhost (127.0.0.1). Щоб дозволити доступ із зовнішніх машин, редагуємо конфігурацію: sudo nano /etc/postgresql/17/main/postgresql.conf (замість 17 вкажи версію PostgreSQL, яку встановлено) Шукаємо рядок: #listen_addresses = 'localhost' та замінюємо на listen_addresses = '*' Зберігаємо (Ctrl + X, Y, Enter). Тепер редагуємо pg_hba.conf: sudo nano /etc/postgresql/17/main/pg_hba.conf...