Перейти до основного вмісту

Рекурсія в Elixir

Рекурсія — це коли функція викликає саму себе. В Elixir, де немає циклів, рекурсія є основним способом обробки колекцій та повторюваних операцій.

Проста рекурсія

Базова рекурсивна функція складається з двох частин: базового випадку та рекурсивного виклику:

# Факторіал
defmodule Math do
  def factorial(0), do: 1
  def factorial(n) when n > 0 do
    n * factorial(n - 1)
  end
end

Math.factorial(5)
# 120 (5 * 4 * 3 * 2 * 1)

# Сума списку
defmodule ListHelper do
  def sum([]), do: 0
  def sum([head | tail]) do
    head + sum(tail)
  end
end

ListHelper.sum([1, 2, 3, 4, 5])
# 15
Примітка: Базовий випадок (наприклад, порожній список або 0) запобігає нескінченній рекурсії.

Проблема простої рекурсії

Проста рекурсія створює стек викликів, що може призвести до переповнення пам'яті:

# Неефективна рекурсія
def factorial(5)
  5 * factorial(4)
    4 * factorial(3)
      3 * factorial(2)
        2 * factorial(1)
          1 * factorial(0)
            1
          # Тепер обчислюємо назад:
          1 * 1 = 1
        2 * 1 = 2
      3 * 2 = 6
    4 * 6 = 24
  5 * 24 = 120

# Для великих чисел це займає багато пам'яті!

Хвостова рекурсія

Хвостова рекурсія — це коли рекурсивний виклик є останньою операцією функції. Elixir оптимізує такі виклики:

defmodule Math do
  # Хвостова рекурсія з акумулятором
  def factorial(n), do: factorial(n, 1)
  
  defp factorial(0, acc), do: acc
  defp factorial(n, acc) when n > 0 do
    factorial(n - 1, n * acc)
  end
end

Math.factorial(5)
# 120

# Хвостова рекурсія для суми списку
defmodule ListHelper do
  def sum(list), do: sum(list, 0)
  
  defp sum([], acc), do: acc
  defp sum([head | tail], acc) do
    sum(tail, acc + head)
  end
end
Порада: У хвостовій рекурсії використовується акумулятор (acc) для збереження проміжного результату. Це дозволяє оптимізувати виклики.

Порівняння: проста vs хвостова рекурсія

Характеристика Проста рекурсія Хвостова рекурсія
Пам'ять O(n) — стек викликів O(1) — константна
Швидкість Повільніше Швидше
Читабельність Часто простіша Потребує акумулятор
Використання Малі дані Великі дані

Практичні приклади

# Довжина списку
defmodule ListOps do
  def length(list), do: length(list, 0)
  
  defp length([], acc), do: acc
  defp length([_head | tail], acc) do
    length(tail, acc + 1)
  end
end

# Реверс списку
defmodule ListOps do
  def reverse(list), do: reverse(list, [])
  
  defp reverse([], acc), do: acc
  defp reverse([head | tail], acc) do
    reverse(tail, [head | acc])
  end
end

ListOps.reverse([1, 2, 3])
# [3, 2, 1]

# Map для списку
defmodule ListOps do
  def map(list, func), do: map(list, func, [])
  
  defp map([], _func, acc), do: reverse(acc)
  defp map([head | tail], func, acc) do
    map(tail, func, [func.(head) | acc])
  end
  
  defp reverse(list), do: reverse(list, [])
  defp reverse([], acc), do: acc
  defp reverse([h | t], acc), do: reverse(t, [h | acc])
end

ListOps.map([1, 2, 3], &(&1 * 2))
# [2, 4, 6]

Коли використовувати рекурсію

  • Обробка списків: коли потрібно пройтися по всіх елементах
  • Деревоподібні структури: обхід дерев, вкладених даних
  • Математичні обчислення: факторіал, Фібоначчі, GCD
  • Розділяй і володарюй: швидке сортування, злиття
Увага: Для простих операцій зі списками краще використовувати модуль Enum замість власної рекурсії. Пишіть рекурсивні функції тільки коли це дійсно потрібно.

Альтернатива: модуль Enum

# Замість рекурсії використовуйте Enum
list = [1, 2, 3, 4, 5]

# Замість власної sum
Enum.sum(list)
# 15

# Замість власної map
Enum.map(list, &(&1 * 2))
# [2, 4, 6, 8, 10]

# Замість власної filter
Enum.filter(list, &(&1 > 3))
# [4, 5]

# Складні операції
list
|> Enum.filter(&(rem(&1, 2) == 0))
|> Enum.map(&(&1 * 3))
|> Enum.reduce(0, &+/2)
# 18

Ключові поняття

  • Базовий випадок: умова виходу з рекурсії (обов'язкова!)
  • Рекурсивний випадок: виклик функції з меншими даними
  • Акумулятор: змінна для збереження проміжних результатів
  • Хвостовий виклик: рекурсивний виклик як остання операція
  • TCO: Tail Call Optimization — оптимізація хвостових викликів
Золоте правило: Якщо функція може зробити щось після рекурсивного виклику (наприклад, множення), це не хвостова рекурсія. Якщо рекурсивний виклик — це останнє, що робить функція, це хвостова рекурсія.

Коментарі

Популярні публікації

Створення нового Elixir-проєкту

Для створення новго Elixir-проєкту можна використати команду mix new first_project --sup Зрозуміло, що Elixir має бути встановлений раніше. Пояснення команди: mix — це вбудований інструмент для управління проєктами в Elixir (аналог maven у Java чи npm у JavaScript ). new — підкоманда mix, яка створює новий проєкт. first_project — назва твого нового проєкту. Папка з цією назвою буде створена у поточному каталозі. --sup — опціональний прапорець, який додає шаблон структури з Supervision Tree. Це означає, що створений проєкт одразу буде мати структуру, яка підтримує супервізор (супервізор керує життєвим циклом процесів у системі, перезапускаючи їх при падінні). Щоб створити файл з тестом, можна запустити команду із директорії проєкту mix test Приблизний вигляд структури проєкту:

Шпаргалка по базових командах PostgreSQL

1. Підключення до PostgreSQL через командний рядок: psql -h <host> -p <port> -U <username> -d <database> 2. Підключення до бази без параметрів (якщо користувач і база мають однакове ім’я): psql 3. Показати список усіх баз даних: \l 4. Підключитися до іншої бази даних: \c <database_name> 5. Показати список таблиць у поточній базі: \dt 6. Показати всі об'єкти (таблиці, індекси, секвенції): \d 7. Показати таблиці з усіх схем: \dt *.* 8. Переглянути структуру конкретної таблиці: \d <table_name> 9. Виконати SQL-запит (приклад): SELECT * FROM users; 10. Вийти з psql: \q 11. Створити нову базу даних: CREATE DATABASE mydb; 12. Створити нову таблицю: CREATE TABLE users ( id SERIAL PRIMARY KEY, name TEXT NOT NULL, email TEXT UNIQUE ); 13. Додати новий запис: INSERT INTO users (name, email) VALUES ('Іван', 'ivan@example.com'); 14. Оновити дані в таблиці: UPDATE users SET name = 'Петро' WH...

Агрегати в DDD

Domain-Driven Design (DDD, предметно-орієнтоване проєктування) — це підхід до розробки програмного забезпечення, який зосереджується на моделюванні бізнес-логіки на основі реального домену (предметної області). Його запропонував Ерік Еванс у своїй книзі "Domain-Driven Design: Tackling Complexity in the Heart of Software". Основні принципи DDD Фокус на домені – головна увага приділяється предметній області, а не технічним деталям. Єдина мова (Ubiquitous Language) – розробники, бізнес-аналітики та інші учасники проєкту використовують спільну термінологію, щоб уникнути непорозумінь. Бізнес-логіка відокремлена від технічної реалізації – код моделюється так, щоб він чітко відображав реальний бізнес-процес. Основні концепції DDD Entity (Сутність) – об’єкт з унікальним ідентифікатором, що зберігається в системі (наприклад, Користувач, Замовлення). Value Object (Об’єкт-значення) – об’єкт, який не має унікального ідентифікатора та є незмінним (наприклад, Адреса або Гроші)...

Docker-compose для створення Postgresql бази даних

Docker Compose — це інструмент, який дозволяє визначати та запускати багатоконтейнерні Docker-застосунки. Замість того, щоб вручну запускати кожен контейнер із довгими командами docker run, docker-compose.yml надає простий спосіб описати всю архітектуру додатка у вигляді YAML-файлу. Це дозволяє легко створювати, запускати, зупиняти та масштабувати сервіси за допомогою однієї команди, що значно спрощує розробку, тестування та розгортання застосунків. Основні можливості Docker Compose включають: запуск кількох контейнерів одночасно, визначення мережі та спільних томів між контейнерами, налаштування змінних середовища та автоматичне підключення сервісів один до одного через імена сервісів. Він особливо корисний для локального середовища розробки, CI/CD-процесів і навіть невеликих продакшен-рішень, де потрібно швидко відтворити середовище для тестування або демонстрації. Мінімальний docker-compose.yml для локального використання PostgreSQL без збереження даних після видалення контейне...

LaTeX

LaTeX LaTeX — це потужна мова розмітки документів, що забезпечує професійну типографіку, неперевершену підтримку математичних формул, чітку структуризацію документів, автоматичну нумерацію та перехресні посилання, ефективне керування бібліографією та широкі можливості розширення завдяки пакетам. Хоча LaTeX вимагає вивчення команд, він є ідеальним інструментом для створення високоякісних наукових, технічних та інших документів. Встановлення на Ubuntu Для встановлення LaTeX на Ubuntu можна використати такі команди: sudo apt update sudo apt install texlive-full Варто враховувати, що повна установка займе більше 6Gb і певний час. Альтернативою є встановлення базової версії з подальшим додаванням необхідних пакетів sudo apt update sudo apt install texlive-latex-base Якщо в LaTeX-документах передбачається використання програмного коду, то для його підсвітки можна використовувати minted . Підсвічування в minted працює не через сам LaTeX, а через зовнішній інструмент Pygments . Тобто ...